Дисертацію присвячено дослідженню структур вторинної предикації, відомих у традиційній граматиці як Complex Object, Complex Subject, For-to-Infinitive Construction, Absolute Construction, Gerundial Predicative Construction. Аналізовані структури згруповано за формою вторинного присудка; описано їхні основні структурні типи та представлено їхні дистрибутивні моделі. Визначено основні ознаки структур вторинної предикації та здійснено їхню класифікацію на основі входження до синтаксичної структури речення, а саме у структури первинної предикації, комплементації, модифікації й координації. Розроблено методику моделювання синтаксичних структур на прикладі формалізованого опису структур вторинної предикації, що є основою формальних моделей. Ці моделі можуть слугувати для оптимізації ефективності прикладних програм, що автоматично/автоматизовано розпізнають та опрацьовують мовні дані.
Ключові слова: структура вторинної предикації, вторинний присудок, структура первинної предикації (комплементації, модифікації, координації), моделювання, дистрибутивна модель, формальна модель, формалізоване вираження синтаксичної структури.
