У дослідженні систематизовані та узагальнені погляди учених філософів, педагогів, психологів на природу духовності, духовного розвитку, духовної культури особистості, визначена їх сутність. В якості методологічних підходів використані аксіологічний і культурологічний. Розкриваються основні компоненти духовності в контексті нових наукових уявлень про людину і світ. Аналізується значущість культури в освітньому просторі регіону, акцентується увага на характеристиці історично-культурного образу регіону, технології його збереження у всій різноманітності традицій. Розроблена організаційно-педагогічна модель духовного розвитку учнівської молоді в регіональному культурно-освітньому просторі. Використано кваліметричний підхід до вимірів якостей духовності.
