Дисертація присвячена проблемі корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Здійснений аналіз змісту понять "ускладнене спілкування", "дефіцитне спілкування", "дефектне спілкування", "деструктивне спілкування". Визначені чинники та критерії ускладненого спілкування. Проаналізований стан розробки проблеми корекції ускладненого спілкування у вітчизняній та зарубіжній літературі.
Удосконалений психодіагностичний інструментарій з вивчення ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Розроблені та апробовані опитувальник з вивчення комунікабельних ускладнень спілкування в учнів-шкіл інтернатів та опитувальник з вивчення егоїзму в учнів шкіл-інтернатів.
Поглиблені уявлення про особливості ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Досліджені чинники ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Визначений базовий чинник специфічного комплексу чинників ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів.
Розроблена та експериментальне перевірена програма з корекції ускладненого спілкування в учиш шкіл-інтернатів.
Ключові слова: ускладнене спілкування, дефіцитне спілкування, дефектне спілкування, десгруктивне спілкування, комунікативна депривація, самотність, тривожність, емпатія, егоїзм, конфліктність, особистісно-оріснтований підхід.
