Дисертацію присвячено вивченню номінування одягу і взуття в різних складниках національної мови (літературному, жаргоновому, просторічному, діалектному) як єдиного, цілісного явища, встановленню типів одягово-взуттєвої номінації. Простежено інноваційні процеси в семантичній номінації. Проаналізовано використання словотвірних засобів української мови в одягово-взуттєвій номінації, установлено основні моделі синтаксичних номенів. Окремо досліджено шляхи входження запозичених назв одягу і взуття.
Проведене дослідження дозволило з'ясувати, що на сучасному етапі розвитку українського одягово-взуттєвого назовництва спостерігаємо значну кількісну перевагу семантичних номенів над словотвірними й синтаксичними. Серед основних ознак творення назв сучасного одягу і взуття виділяємо: використання іншомовних слів як базових основ; творення суфіксальних і конфіксальних номінативних одиниць переважно з фразеологічністю семантики. Ефективним шляхом збагачення тематичної групи є зовнішні і внутрішні запозичення. У межах стильового діапазону української мови спостерігаємо взаємопроникність різностильових (літературних і нелітературних) номенів одягу і взуття.
Ключові слова: номінація, номінування, номен (номема), тип номінування, первинна і вторинна номінації, аналітичний номен.
