У дисертації на базі міждисциплінарного підходу досліджено феномен регуляції навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах інноваційної освітньої моделі. Надається авторське визначення цього феномену. Специфіка регуляції обґрунтовується через діалектичну природу самої навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ.
Показано відмінності механізмів регуляції навчально-пізнавальної діяльності у традиційній (класичній) та в інноваційній системах освіти. Доведено регулятивну роль гуманістичних та ліберальних цінностей відносно характеру, змісту та цілей навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Визначено складові механізму регуляції навчально-пізнавальної діяльності в інноваційній моделі освіти, які відбивають складну діалектичну єдність керованих і некерованих процесів у ході навчання, вільних та детермінованих вчинків суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності, взаємодію духовних та тілесних аспектів спілкування її суб'єктів. Запропоновано принципи регуляції навчально-пізнавальної діяльності студентів. Доведено, що практична реалізація цих принципів найбільш ефективна на підставі впровадження інноваційної концепції вищої освіти.
Ключові слова: навчально-пізнавальна діяльність, регуляція навчально-пізнавальної діяльності, регулятивні засоби, механізм регуляції, принципи регуляції, інноваційна освітня модель, суб'єкт навчально-пізнавальної діяльності, соціокультурне освітнє середовище.
