Реферована робота присвячена вивченню і зіставному аналізу функціонування дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах. Семантика дієслів на позначення ситуації розташування узагальнює у собі ряд конкретних дій, де мета діючого суб'єкта - змінити фізичне положення об'єкта/суб'єкта, розмістивши його у певному місці.
У роботі подано системний зіставний аналіз дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах, який включає розгляд процесу взаємодії їх семантичної та словотвірної структур. Шляхом встановлення компонентів значення ситуації розташування було здійснено добір відповідних дієслів. Подальше виокремлення сем у структурі значення дієслів розташування за допомогою компонентного аналізу дало можливість виділити різні види семантичної інформації, що містилися в глибинній структурі зазначених дієслів і слугувало підставою їхньої класифікації за трьома лексико-семантичними парадигмами. Структурно-морфологічний аналіз дієслів розташування дозволив проаналізувати їх словотвірні особливості та визначити взаємозв'язок семантичних і морфологічних елементів, що беруть участь у дієслівному словотворенні в англійській, німецькій та українській мовах.
Розглянуте поняття синтагматичної валентності умотивувало необхідність здійснення дослідження особливостей реалізації компонентів структури значення розташування на синтагматичному рівні і сприяло поясненню природи утворення відповідних синтаксичних об'єднань. Результати дослідження функціонування дієслів розташування у художніх текстах дали змогу виявити й зіставити спільні й відмінні риси в конституюванні значення розташування в реченнєвих структурах досліджуваних мов. Залучення статистичних методів обумовило здійснення більш адекватного аналізу ДР на синтагматичному рівні.
Ключові слова: дієслова розташування, ситуація розташування, семи, лексико-семантичт парадигми, семантичні ознаки, синтагматична сполучуваність.
