У дисертації досліджуються особливості семантики власних назв і їх функціонування в українських поетичних творах II пол. ХХ ст. Визначено межі і структуру ономастичного простору української поезії розгляданого періоду, проаналізовано склад і лексичні значення онімів різних тематичних груп. Схарактеризовано закономірності функціонування пропріальної лексики в поезії, умов семантичних переосмислень власних назв. Досліджено функції власних назв за принципом рівневого членування мови: на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Визначено місце онімних одиниць, зокрема конотонімів, у структурі поетичною дискурсу, їх роль у досягненні художньо-естетичних цілей твору.
Ключові слова власна назва, онім, онімиа одиниця, пропріальна лексика, конотонім, ономастичний простір.
