У дисертації із застосуванням оригінальної технології поєднання кількісних і якісних методів аналізу масиву першоджерел здійснено дослідження процесів розвитку головних педагогічних теорій як складових вітчизняної педагогіки другої половини XX століття.
Систематизовано масив публікацій і дисертацій українських авторів з питань дидактики, виховання й управління загальноосвітньою школою другої половини XX ст.; обґрунтовано алгоритм формування репрезентативної вибірки першоджерел у історико-педагогічному дослідженні; визначено об'єктивні кількісні та якісні характеристики створеного українськими науковцями в другій половині XX ст. педагогічного знання, простежено динаміку змін інтересу науковців й освітян-практиків до тих чи інших педагогічних проблем в означений період; визначено внесок провідних українських науковців другої половини XX ст. у розвиток дидактики, теорії виховання й теорії управління загальноосвітньою школою; з сучасних методологічних позицій визначено особливості та періодизацію розвитку головних педагогічних теорій в Україні в досліджуваний період; визначено прогностичні тенденції розвитку вітчизняної педагогіки.
