У дисертації викладено теоретико-методологічні основи проблеми, обґрунтовано психолого-педагогічну концепцію розвитку індивідуальності дитини, в якій висвітлено принципи її створення, вихідні наукові положення, методику діагностичної та розвивально-корекційної роботи.
Охарактеризовано особливості формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, закономірності становлення індивідуальних відмінностей у дитини 3-7 років, проаналізовано сучасну соціокультурну ситуацію розвитку дитини, що склалася в дошкільних навчальних закладах з цього напряму роботи. На основі теоретико-експериментальних даних розроблено модель розвитку індивідуальності дитини 3-7 років, в якій відображено особливості цього процесу та його результати.
У дисертації представлено технологію розвитку індивідуальності дитини 3-7 років, зокрема, окреслено систему психолого-педагогічних умов, які необхідно створити в дошкільних навчальних закладах для успішного розвитку індивідуальності дитини та найбільш ефективних психолого-педагогічних засобів індивідуалізації навчання і виховання. Доведено сензитивність вказаного періоду для формування системоутворювальних властивостей індивідуальності, стабілізації індивідуальних відмінностей, виникнення індивідуального стилю діяльності та зміцнення інтегральної індивідуальності як цілісного утворення.
