У дисертації здійснено дослідження слів з міжнародними компонентами в сучасній українській літературній мові за даними лексикографічних праць, що виходили протягом XX століття, виявлено їх системну організацію (парадигматику і синтагматику), зміст і форму, кількісну і якісну динаміку, різні способи утворення, абсолютну й відносну кодифікованість.
Уперше проведено систематизацію слів з МКК за формою та змістом, розглянуто класи термінів з міжнародними терміноелементами, що можуть стояти у препозиції, постпозиції або уживатися як у пре-, так і в постпозиції; простежено кількісну та якісну динаміку таких слів за словниками різного типу та різних років видання, зміну (розширення чи звуження) семантичної структури цілого ряду термінів, проаналізовано їхню співвіднесеність з термінологічними полями та лексико-семантичними групами, парадигматику та синтагматику, з'ясовано статус компонента в кожному конкретному випадку, розглянуто творення таких слів в українській мові, порушено проблему їхньої кодифікації; диференційовано поняття компонент та терміноелемент, наочно продемонстровано модифікацію основ і зміну статусу компонента.
Ключові слова: запозичені слова, міжнародний компонент, терміноелемент, термінотворення, системність, парадигматика, синтагматика, динаміка, кодифікація.
