Дослідження проводились на базі ставкової і річкової (р. Вілія) гідро- екосистем з вивченням абіотично-гідрохімічного режиму водойм, видового складу та морфометричних параметрів тіла, між статевих особливостей іхтіофауни природних гідро-екосистем.
Експериментально встановлено, що абіотичні і гідрохімічні параметри сповна відповідали життєвому циклу вивченої іхтіофауни (короп голий і сріблястий, плітка, щипавка, карась звичайний, окунь звичайний).
Встановлено, що у гідро екосистемах в цілому самки переважали над самцями видів (1,5-2:1) за виключенням коропа голого і плітки.
Із 17 досліджених морфометричних параметрів тіла самки коропа лускатого і голого переважають самців відповідно за 15 та 8.
Встановлено, що з 17 досліджених морфометричних параметрів тіла самки карася звичайного, верховодки, плітки, окуня звичайного і щипавки переважають самців видів за 7; 1; 1; 12 та 1 показниками, а поступались самцям Самки коропа лускатого ставкової водойми уступають самкам коропа голого за 15 параметрами із 17 вивчених, а самці коропа лускатого даної водойми мають нижчі параметри тіла за 15 параметрами, тоді як самки карася звичайного річкової гідро-екосистеми переважали самок верховодки, щипавки, окуня звичайного відповідно за 17; 14 і 17 параметрами, а уступали самкам плітки за всіма показниками. Самці карася звичайного переважають самців верховодки і окуня за 15 і 16 морфопараметрами із 17 досліджених..
У ставкові водоймі самки коропа лускатого переважають самців виду за масою тіла та довжиною і масою ШКТ, а самки коропа голого відстають від самців.
У річкові гідро-екосистемі самки верховодки, щипавки і окуня звичайного уступають самцям за досліджуваними параметрами, а самки карася та плітки-навпаки.
Ключові слова: абіотичні параметри, гідрохімічний режим водойм, видовий склад риб, морфометричні параметри тіла і шлунково кишкового тракту, маса тіла, екологія, північне Полісся, стать, вид.
