У монографії досліджується типологія національних особливостей українського та німецького натуралізму останньої третини ХІХ ст., визначаються загальні закономірності онтології натуралізму як творчого методу І.Франка у контексті порівняльного аналізу із теоретичними засадами німецьких натуралістів (Г.Гауптмана, М.Крецера, АюГольца, Й.Шлафа).