Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних надбань, освітньої діяльності Іванни Петрів - українського педагога, громадсько-просвітницької діячки яка жила і творила в Галичині та еміграції у XX ст. З'ясовано значення персоналій в історії української педагогічної думки, історичні, соціокультурні, родинні, духовні передумови становлення і розвитку світогляду І.Петрів. Визначено провідні напрями п діяльності педагогічна, науково-методична, громадське-просвітницька, журналістська, літературно-публіцистична. Оцінено внесок І Петрів у теорію І практику навчання, розробку шкільних підручників, методику викладання різних дисциплін, розвиток і збереження національної школи й національного виховання, зокрема родинного. Розкрито позицію педагога щодо виховання дітей та молоді в патріотичному дусі на рідних теренах та в еміграції. Доведено актуальність наукової та педагогічної спадщини Іванни Петрів для виховання молоді в сучасній Україні.
Ключові слова: І.Петрів, персоналія, педагогічна спадщина, національне виховання, освітня діяльність, родинне виховання, методика викладання, еміграція.
