Робота присвячена проблемі міфо-ритуальних основ українських дитячих ігор. Охарактеризовано символіку різноманітних персонажів та ігрових предметів, доведено, що ігрова культура слобожанських дітей кінця ХІХ-початку ХХ ст.містила змієборчі мотиви і персонажі, символіка яких пов'язана з давніми міфологічними уявленнями. Запропоновано розглядати дитячу гру крізь призму обрядової культури і простежено наявність в ній фаз, що притаманні "обрядам переходу". Дослідженно значення ігор у процесі соціалізації та інкультурації, запропоновано вважати гру своєрідним "повсякденним обрядом переходу", що здійснювався на ігровому рівні.
