У дисертації досліджуються загальні закономірності онтології "образу автора" як найвищої ієрархічної фігури в структурі художнього тексту шляхом комплексного аналізу романів Макса Фріша "Штіллер" (1954), "Homo Фабер" (1957) і "Назву себе Ґантенбайном" (1964). У роботі здійснюється спроба визначити головні особливості цієї естетичної категорії, встановити її типи та форми виявлення у тексті художнього твору. Окреслюється комплексна модифікація моделі літературної комунікації, що дає змогу системно представити усіх учасників внутрішніх і зовнішніх комунікативних актів як складових процесу утворення об'єднувального центру текстової структури з її базовими характеристиками. Виявлення та огляд характерних особливостей "образу автора" розгортається на основі аналізу композиції та оповідної структури романів М. Фріша і сприяє наочному відображенню його функцій у тексті прозового твору.
Ключові слова: "образ автора", модель літературної комунікації, комунікативні акти, текстова структура, оповідна структура.
