Дисертація присвячена актуальній проблемі для складнокоординаційних видів спорту, а саме проблемі розвитку координаційних здібностей 5-7 річних стрибунів у воду, які знаходяться на етапі початкової підготовки. В роботі вперше визначені специфічні та неспецифічні для стрибунів у воду засоби розвитку координаційних здібностей, які необхідні для успішного навчання юних спортсменів базовим елементами "школи" стрибків у воду, та встановлені особливості їх оптимального співвідношення.
