У даній роботі аналізується та узагальнюється теорія і практика морального виховання української молоді в Галичині (кін.XIX - 30-і роки ХХст.) у процесі співпраці школи, греко-католицької Церкви і громадськості. Особлива увага приділяється висвітленню положень теорії морально-релігійного виховання, обгрунтованих видатними представниками Церкви, а також розгляду форм, методів і засобів морального виховання молоді в освітньо-виховних інституціях та громадських організаціях під опікою духовенства, досліджуються основні напрямки соціально-опікунської і меценатської діяльності української Церкви.
Ключові слова: морально-релігійне виховання, захоронки, сиротинці, греко-католицька Церква, співпраця виховних інституцій, чернечі чини, Марійські Дружини.
