Обгрунтовано необхідність звернення до дослідження соціально-субстанційної природи людини у культурі техногенного світу на тлі процесів глобалізації, соціальних змін, технологічних зрушень, імперативів раціональності, ситуації екологічної та духовної криз. Визначено структурні елементи, ціннісні орієнтири та детермінанти розвитку техногенної цивілізації, окреслено становище людини в її координатах.
