Дисертацію присвячено вивченю конфліктів і характерів в історичних романах, що відображають одну з найтрагічніших епох української минувшини - епоху Руїни (1657-1680 рр.) На основі аналізу художніх конфліктів у романній історії Руїни виділено чотири типові конфлікти: "Україна - Османська імперія", "Україна - Польща", "Україна - Московія", "на брата брат". У дисертації зазначено, що творці романної історії Руїни прагнули донести до читача сутність своїх художніх концепцій, створюючи самобутні характери українських діячів І. Виговського, І. Сірка, Ю. Хмельниченка, П. Дорошенка.
