Дисертацію присвячено дослідженню граматикалізаційних процесів у межах конструкцій із модальними дієсловами sollen i wollen у сучасній німецькій мові і визначенню характеру цих конструкцій на основі аналізу семантики та функціонування модальних дієслів.
У роботі застосовано диференційований підхід до аналізу конструкцій із модальними дієсловами, розроблено моделі зв'язків компонентів конструкцій і на основі емпіричного матеріалу визначено їхню відповідність тому чи іншому вживанню конструкцій. На домінування тієї чи іншої семи у структурі лексичного значення модального дієслова вирішальний вплив чинить контекст.
Граматикалізованість різних конструкцій з модальними дієсловами різна.
Виведено структурні схеми аналітичної форми та аналітичної конструкції. Доведено, що у випадку конструкцій із модальними дієсловами sollen i wollen не йдеться про аналітичну форму, яка пресупонує службовий характер принаймні одного з її компонентів.Футуральні конструкції з модальними дієсловами sollen i wollen та імперативні конструкції з модальним дієсловом wollen можна вважати аналітичними конструкціями, а епістемічні конструкції з модальними дієсловами sollen i wollen - граматикалізованими ідіоматичними зворотами.
