Робота присвячена вивченню антропонімного простору роману З. Ленца "Урок німецької". Проаналізовано 136 антропонімів.
Досліджено основні способи передачі різних видів німецьких власних назв засобами української мови та взаємозв'язок цих способів. Виявлено функціональне навантаження онімів у художніх текстах і з'ясовано, якою мірою найменування зберігають свої функції у перекладах і якими способами перекладачі досягають цього
Ключові слова: ономастика, антропонімний простір, художні функції власних назв
