Розглянуто тренінг дзюдоїстів як сукупність групових методів формування саморегуляції. Установлено, що психологічний вплив за допомогою ауторегуляторних шляхів допомагає створенню оптимальних внутрішніх умов, за яких ефективність рухової діяльності є найбільшою.
Основним критерієм оптимізації психологічної, технічної, тактичної та фізичної підготовки дзюдоїстів у реалізації найбільш ефективних прийомів є сформованість нейродинамічних процесів у одноборців, а саме: функціональної рухливості, сили нервової системи, латентного періоду простої та складної зорово-моторної реакції.
На підставі аналізу психологічного змісту саморегуляції охарактеризовано її як інтегральний психічний механізм, завдяки якому забезпечується свідомо-контрольоване самоспрямування суб'єкта у процесі діяльності.
Завдяки апробації психотренінгової програми суттєво підвищено рівень саморегуляції юних дзюдоїстів за умов навчально-тренувальної та змагальної діяльності на початковому етапі їх спортивної підготовки.
