У дисертації досліджується типологія авторських міфів у романах "Мобі Дік" та "Злочин і кара". Авторський міф розглядається як художнє втілення складної взаємодії позасвідомого (неусвідомленого відтворення міфологічних моделей, схем і мотивів) та їх митецької творчої рецепції, свідомої орієнтації митця на міфологізацію буття.
Увиразнено наукову значущість типологічного вивчення конкретики процесів авторизації міфу, сутності й функціонування авторських міфів Мелвілла і Достоєвського. Визначено соціокультурні, індивідуально-психологічні витоки авторських міфів митців, їх типологічну подібність як міфів децентрованих та інтерсуб'єктних, споріднених у художній онтології. Простежено прояви типологічної схожості і відмінності міфопоетики романів "Мобі Дік" та "Злочин і кара" на рівнях родової сутності, особливостей хронотопу і стратегій текстів.
Ключові слова: авторський міф, логоцентризм, діалог, деконструкція, художня онтологія, родова рефлексія, хронотоп, стратегія тексту.
