Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням організації виховної роботи із засудженими неповнолітніми, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Визначено сутність випробування, його механізм та інституції, причетні до виховної роботи з умовно засудженими неповнолітніми. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено шляхи підвищення ефективності їх виховання. При цьому вивчено особливості особистості умовно засуджених неповнолітніх, що дозволило розробити їх класифікацію; удосконалено зміст виховної роботи з урахуванням особливостей особистості осіб досліджуваної категорії, підібрано систему форм і методів для його реалізації. Визначено та здійснено аналіз механізму взаємодії прокуратури, суду, служби у справах неповнолітніх, кримінільної міліції у справах неповнолітніх, педагогічних, трудових колективів і сімей правопорушників з організації їх виховання. Виявлено педагогічні умови підвищення ефективності пропонованої системи.
Ключові слова: профілактика повторних злочинів, умовно засуджений неповнолітній, випробування, виправлення, виховання, органи у справах неповнолітніх, взаємодія, неповнолітній правопорушник.
