У дисертації розкрито зміст, організаційні форми науково-методичної роботи з учителями початкової школи України у 1945-1990 роках як складника безперервної освіти. Проаналізовано стан дослідженості порушеної проблеми в історико-педагогічній науці України; обгрунтовано періодизацію науково-методичної роботи в означених хронологічних межах; увиразнено її актуальність та основні напрями використання в післядипломній педагогічній освіті та підвищення кваліфікації.
