Дисертація присвячена дослідженню вербальних та невербальних засобів на позначення емоційного стану радості, які, корелюючи між собою, сприяють феліцитаризації дискурсу як носії позитивної емоційної інформації. У роботі систематизовано маркери актуалізації емоційного стану радості персонажів на лексічному, морфологічному та синтаксичному рівнях художнього дискурсу на підставі виокремлення у семантичній структурі відповідних одиниць семи "феліцитарність", а також шляхом встановлення співвідношення категорій оцінки, емотивності й експресивності в семантиці мовних одиниць.
