У дисертації здійснено фундаментальне дослідження проблеми розвитку освітніх технологій як педагогічно-соціальних інновацій у педагогічній теорії та практиці України. Вперше вона розглянута у ретроспективі із вивченням сучасного стану впровадження технологічного підходу, підготовки педагогів до його реалізації, визначенням перспектив розвитку.
На основі аналізу архівних джерел та опублікованих матеріалів встановлено, що розвиток освітніх технологій у педагогічних вищих навчальних закладах України - це складний діалектичний процес, у якому акумульовано ідеї національної і зарубіжної педагогіки, відображено особливості та традиції вітчизняної освітньої галузі, збережено відповідність тенденціям суспільно-політичного життя. Доведено, що вітчизняний досвід технологізації освіти педагогічних ВНЗ творчо інтеїрується в нових системах, які відповідають міжнародним стандартам підготовки учителів. Виявлено та показано можливості використання проі-ресивних елементів минулого на сучасному етапі.
У результаті ретроспективного аналізу на основі екстраполяції історичного досвіду обгрунтовано систему підготовки педагогів до реалізації освітніх технологій, здійснено проектування та моделювання інноваційної соціально-виховної технології "Організація успішної діяльності", яка сприяє розвитку професійної компетентності випускників закладів освіти, є джерелом для створення національно-праксеологічної освітньо-виховної концепції держави.
Ключові слот, освітні технології, розвиток освітніх технологій, педагогічні технології, навчальні технології, виховні технології, соціально-виховні технології, інформаційні технології, технологічна культура педагога, успішна діяльність, праксеологічні вміння, прогнозування.
