У статті висвітлюється науковий доробок професора Миколи Ткачука, простежується шлях його становлення як науковця-структураліста, історика й теоретика літератури, його внесок у розвиток жанрології, структури художнього тексту, інтертекстуальності, а особливо - наратології (теорії оповіді), яку утверджує на українському ґрунті як новий напрям літературознавства.