Дисертація присвячена зіставному вивченню вторинних номінацій частин тіла людини як засобу вираження комічного в українському й німецькому сленгу шляхом виявлення лінгвокогнітивних механізмів їхнього творення. Встановлено роль вторинних номінацій у досягненні комічного ефекту в сленгу, охарактеризовано мовні й позамовні чинники семантичної трансформації лексем як засобу творення ефекту смішного, розкрито специфіку сленгового вторинного номінування на рівні слів і фразеологізмів у зіставлюваних мовах.
