Дисертацію присвячено комплексному аналізу словотвірної продуктивності семантично співвідносних питомих і запозичених субстантивів в англійській, українській та російській мовах. Запропоновано типологію словотвірної продуктивності слів, орієнтовану на реалізацію дериваційних можливостей лексем у реальному (мові та мовленні) та потенційному аспектах. Отримано результати про середню мовну словотвірну продуктивність питомих та запозичених іменників у мовах. По-новому прокоментовано лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники, що визначають дериваційну продуктивність субстантивів різних етимологічних груп. Акцентовано увагу на впливі як окремих факторів, так і їх поєднання. На матеріалі публіцистики початку XXI ст. та чатів уперше виявлено та описано словотвірні неологізми від синонімічних іншомовних та споконвічних іменників. Здійснено спробу встановити потенційні дериваційні можливості субстантивів різного походження з близьким значенням.
