У дисертації розкрито теоретичні основи та практику застосування народних традицій у вихованні здорового способу життя молодших школярів Західної України міжвоєнного періоду XX ст. Проаналізовано стан дослідженості проблеми в історико-педагогічній літературі; поточнено сутність категорій "здоровий спосіб життя", "виховання здорового способу життя"; розкрито зміст поняття "народні традиції' здорового способу життя". З'ясовано передумови використання народних традицій у вихованні здорового способу життя молодших школярів на західноукранських землях в 1919-1939 рр, внесок освітян, громадських діячів у розв'язання проблеми здоров'язбереження дітей і молоді. Виявлено традиційно-звичаєвий компонент змісту навчальних дисциплін початкових шкіл Західної України досліджуваної доби щодо виховання здорового способу життя учнів; проаналізовано етновалеологічний зміст навчальної й позанавчальної літератури для дітей. Показано роль громадських і дитячо-юнацьких інституцій Західної України 1919-1939 рр. ("Просвіта", УПТ "Рідна школа", "Відродження", Дивізія Чехословацького Червоного Хреста, протитуберкульозна Ліга ім. Т. Масарика, "Пласт", іїт.) у формуванні неофіційної системи національного виховання здорового способу життя молодших школярів на засадах народних традицій.Означено можливостітворчого використання результатів наукового дослідження у валеологічному вихованні учнів сучасної початкової школи.
