Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному узагальненню і новому вирішенню наукової проблеми психологічних особливостей педагога-наставника як умови ефективної соціалізації студентів.
У роботі показано, що освітня соціалізація студентів є провідною метою діяльності педагога-наставника. Основним об'єктом його педагогічної діяльності виступає група студентів як колективний суб'єкт, через який здійснюється опосередкований соціалізуючий вплив на особистість студента. Розроблена концептуальна модель психологічних якостей ефективного педагога-наставника відтворює зв'язки функцій педагога-наставника у навчально-виховному процесі з його психологічними особливостями. За матеріалами емпіричного дослідження створено психологічну типологію ефективних і неефективних наставників; сконструйовано психологічний портрет еталонного наставника, розроблено методичні рекомендації з оптимізації роботи педагога-наставника.
