Дисертацію присвячено висвітленню трансформації ідентичності підлітків за різних умов соціально-культурної дійсності в США і в Україні періоду Радянського Союзу; вибір стереотипів доцільної їх поведінки в ситуаціях підліткового дозрівання, на противагу стійкій ідентичності дорослих.
Переосмислюючи підліткову проблематику в повоєнній українській та американській прозі, увиразнено компаративний зріз зближення віддалених культур, подано модель такої дискурсивної практики. При цьому показано роль української діаспори в урізноманітненні контактів для зближення культур у форматі підліткового становлення особистості, систематизовано значення художнього досвіду Дж.Д.Селінджера для українських прозаїків крізь призму "зустрічних взаємин", окреслено вектори національного пробудження у віддалене зарубіжжя (В.Дрозд, М.Вінграновський, Ю.Тарнавський, Б.Бойчук).
Ключові слова: особистість, ідентичність, багатокультурність, комунікація, типологія, мінливість, відчуження, внутрішній світ людини, підліткова проблематика.
