У дисертації здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, соціально-педагогічної, педагогічної літератури, розкрито наукові погляди на зміст соціалізації. Виявлена логіка взаємозв'язку соціалізації і виховання. Досліджено особливості соціального становлення молодших школярів, підлітків і старшокласників. Охарактеризовано роль сім'ї і школи у соціалізації дітей шкільного віку, окреслено сутність взаємодії сім'ї і школи як педагогічного феномена. Визначена сутність, структурні компоненти, критерії, показники і виявлено рівні соціалізованості дітей молодшого шкільного, підліткового і старшого шкільного віку, типи взаємодії сім'ї і школи.
На основі розроблених теоретико-методичних засад обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підвищення рівнів соціалізованості дітей шкільного віку у взаємодії сім'ї і школи. Розроблено змістове і методичне забезпечення підвищення рівнів соціалізованості школярів у взаємодії сім'ї і школи. Експериментально доведено ефективність структурно-функціональної моделі підвищення рівнів соціалізованості школярів у взаємодії сім'ї і школи.
