Дисертаційне дослідження присвячено визначенню психологічних
особливостей життєвих перспектив молодих людей з обмеженими функціональними можливостями в умовах інклюзивного навчання у ВНЗ. Показано, що психологічну основу побудови життєвих перспектив студентів з обмеженими функціональними можливостями утворюють рівень та якість усвідомлення власної тілесності.
Розглянуто психологічні особливості навчання у ВНЗ студентів з обмеженими функціональними можливостями як етапу їх життєвого шляху і побудови власних життєвих перспектив. Представлено емпіричну модель зон проблематизації навчальної діяльності представників цієї категорії та доведено, що недостатній рівень сформованості психологічної структури учбово-професійної діяльності, низький рівень їх комунікативної компетентності та значні недоліки у загальній соціальній адаптованості стають провідними чинниками при виникненні психологічних та особистісних проблем у процесі побудови власних життєвих перспектив. Розроблено та експериментально апробовано структурно-функціональну модель психологічного супроводу та підтримки студентів з обмеженими функціональними можливостями, що сприяє позитивній побудові ними власних життєвих перспектив. Впроваджено програму комплексної психологічної роботи з категорією студентів з обмеженими функціональними можливостями, яка може здійснюватися в рамках психологічної служби ВНЗ
