Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 - теорія літератури. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2010.
У дослідженні аналізується герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. На матеріалі кінопрочитань науково-фантастичної прози Станіслава Лема проаналізовано різні шляхи рецепції літератури (science fiction зокрема) засобами візуальних мистецтв, окреслено
проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Методологія роботи ґрунтується на літературній герменевтиці Г.-Г. Гадамера та П. Рікера, доповненій теоретичними положеннями рецептивної естетики В. Ізера та Г. Р. Яусса, а також феноменології Р Інґардена.
Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема анімаційного фільму.
Дисертація на прикладі зіставлень кіноверсій одного твору конкретизує явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглядаються ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі. Робота доповнена візуальним цитуванням інтерпретацій.
Ключові слова: герменевтика, інтерпретація, конфлікт інтерпретацій, візуалізація, горизонт сподівання, наукова фантастика, текст, інтертекстуальність.
