Дослідження присвячено вивченню превентива як явища системи мови й мовлення. Превентивні мовні утворення досліджено як одиниці спілкування з урахуванням їх семантики й дискурсотвірного потенціалу. Аналіз матеріалу здійснено в межах комунікативно-прагматичної лінгвістики, лінгвістичної генології та теорії МА.
Розвиток уявлень про превентив, здійснений у дисертації, дозволив розглянути це явище в усій складності його мовного й функційного вимірів. У роботі проаналізовано основні комунікативні параметри мовленнєвого жанру застереження. У цьому разі значна увага приділена характеристикам адресанта й адресата. На підставі з'ясування семантичної моделі превентива визначено принципи виділення превентива в структурі розмовного дискурсу. Досліджено характер зв'язку МЖ застереження з інтими типами мовленнєвих жанрів у тканині дискурсу. Описано структурну організацію функціонально-семантичного поля застереження в українській мові. З'ясовано засоби вираження превентивної семантики в сучасній українській мові та
