Дисертаційне дослідження присвячене вивченню повсякденного життя інтелігенції УСРР в 1920-ті рр. З'ясовано теоретико-методологічні засади і ступінь розробки наукової проблеми, запропоновано класифікацію її джерельної бази. Проаналізовано історіографію повсякденності в західній та російській гуманітаристиці, розкрито інтегративно-міждисциплінарний характер історії повсякденності як напряму соціоантропологічних досліджень, уточнено її понятійно-категоріальне забезпечення. Розкрито особливості становлення історії повсякдення в сучасній українській історіографії.
На підставі аналізу різноманітних джерел охарактеризовано реалії повсяк-денного життя вітчизняної інтелігенції" у перше радянське десятиліття, розглянуто її поведінкові реакції та життєві практики у процесі трансформації повсякдення від традиційно-усталеного до екстремально-нормативного, розкрито шляхи і засоби конформізації інтелігенції, механізми її буденної адаптації та визначено її роль у формуванні нового способу життя верстви і суспільства
