Дисертацію присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи.
У результаті ретроспективного аналізу генезису поняття "безпека життєдіяльності" було виявлено, що нині існують різноманітні підходи до розуміння його сутності. У нашому дослідженні на сучасному етані розвитку суспільства "безпеку життєдіяльності" визначено як науку, яка вивчає небезпеки, закономірності їх прояву та дії, що загрожують людині і природі, а також методи, засоби і заходи запобігання й захисту від них. Визначено сутність поняття "культура безпеки життєдіяльності". Розроблено спецкурс "Психолого-педагогічні основи культури безпеки життєдіяльності" для педагогічних спеціальностей і теоретично обгрунтовано його значення.
Теоретично обгрунтовано та визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи, а саме: застосування ціннісного, світоглядного, міждисциплінарного, діяльнісного підході
