У дисертації досліджено шляхи реалізації професійної освіти як способу пізнання істини, зокрема вивчено релігаційні можливості художньо-епістемологічного досвіду - процесу і результату музикально-епічного споглядання достовірності художнього знання сутності і його ціннісної верифікації- як чинника духовного становлення майбутнього вчителя музики. Визначено сутнісний смисл і структурно-функціональний зміст складових досліджуваного новоутворення -епістемологічного наміру, художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової та акмеологічної компетенцій (і їх змінних).
Теоретично обгрунтовано модель технології формування художньо-епістемологічного досвіду та експериментально перевірено ефективність її впровадження як чинника особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя музики завдяки організації таких педагогічних умов: створення інтелектуально-благочестивого середовища допитуваності істини, мотивації художньо-епістемологічної самокорекції суб'єктів педагогічної взаємодії, реалізації епістемологічної концепції викладання фахових дисциплін, забезпечення вільного самовизначення і актуалізації особистих ресурсів майбутнього музиканта-педагога.
досвіду майбутнього вчителя музики здійснювалась за допомогою розробленого комплексу оригінальних методик на основі визначеного змісту критеріїв та показників.
Ключові слова: художня епістема, художньо-епістемологічний досвід, модель технології формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики.
