Дисертацію присвячено комплексному аналізу композиційно-естетичної своєрідності сучасного "жіночого" прозового дискурсу, зокрема - розгляду взаємодії в ньому різних композиційно-мовленнєвих форм. Виокремлено та системно описано форми репрезентації персонажного та авторського мовлення в художньому прозовому дискурсі: авторського мовлення (від 1-ої та від 3-ої особи); прямого мовлення (мовлення персонажів); невласне-прямого мовлення (де об'єднуються персонаж та автор). Реконструйовано мовну особистість персонажа художнього твору через розгляд системи наявних у тексті її мовленнєвих проявів: внутрішнього мовлення, зовнішнього/прямого (діалогічного й монологічного) та невласне-прямого.
Отримано результати про спільні та відмінні характеристики в структурі різномовних прозових дискурсів, співвіднесено крізь призму естетично ускладненого мовлення як мовні картини світу трьох різноструктурних мов (англійської, української та французької), так і індивідуально-авторські мовні картини, втілені в досліджуваних дискурсах.
