У дисертації здійснено компаративне дослідження поетикальних особливостей малої прози Е. Ожешко та української новелістики кінця ХІХ - початку ХХ століть на тлі творчих контактів польської авторки з вітчизняними письменниками.
У роботі вперше висвітлено архівні матеріали взаємного листування Е. Ожешко з О. Кониським та проаналізовано неопубліковану розвідку Олени Пчілки "Слово про Елізу Ожешко". Розкрито основні аспекти рецепції творчості письменниці родиною Косачів та генезу українських перекладів Е. Ожешко.
Визначено домінуючі тенденції малої прози Е. Ожешко, І. Франка та О. Маковея крізь призму тематичного, стилістичного та формотворчого ракурсів. У результаті типологічного зіставлення виявлено низку подібностей та відмінностей на рівні методу (впевнена реалістична спрямованість та поступове звернення до модерністських віянь), жанру (зокрема явища дифузності), змісту (мотиви двійництва, нестандартності дитячого світосприймання, катастрофічного світовідчування).
