Дисертацію присвячено дослідженню на матеріалі сучасної німецької журнальної публіцистики категорії експресивності, способів її вираження за допомогою мовностилістичних засобів. Експресивність розглянуто із трьох позицій - як семантичну, стилістичну та функціонально-стилістичну категорію, що зумовлена мовними і позамовними чинниками публіцистичного стилю. Встановлено експресивні засоби текстів-репортажів щодо мовних рівнів. Окреслено умови та причини використання засобів створення експресивності в текстах-репортажах. За допомогою лінгвостилістичного аналізу розкрито специфіку експресивних засобів текстів-репортажів. Розглянуто композиційно-змістову структуру репортажу в аспекті прагматики та виявлено найбільш прагматично навантажені частини композиції. Виявлено експресивність композиційно-мовленнєвих структур у використанні прямої мови, невласне-прямої мови та мови автора.
