У дисертації аналізується розвиток освіти і педагогічної думки на Переяславщині початку XVIII - першої чверті XX ст.
На основі вивчення широкого комплексу архівних, рукописних і опублікованих джерел проаналізовано соціокультурні та організаційні передумови становлення освіти й педагогічної думки на Переяславщині, визначено та науково обгрунтовано етапи їх розвитку на початку XVIII - у першій чверті XX ст., охарактеризовано структуру освітньої системи Переяславщини досліджуваного періоду.
Встановлено, що розвиток освіти і педагогічної думки на Переяславщині у XVIII - першій чверті XX ст.. як і по всій Лівобережній Україні, перебував у тісному взаємозв'язку із соціально-економічними, політичними і культурними перетвореннями в суспільстві. Значна роль у піднесенні освіти регіону належала духовенству Переяславсько-Бориспільської єпархії, яке разом із народом стало
організаційною і рушійною силою відкриття мережі навчальних закладів на Переяславщині.
Розкрито організаційно-методичні особливості навчально-виховного процесу в початкових школах Переяславщини, визначено їх кадрове забезпечення, проаналізовано зміст освіти в середніх навчальних закладах, досліджено становлення і розвиток Переяславського колегіуму.
Доведено, що з Переяславським колегіумом тісно пов'язані імена філософів, церковних і громадських діячів, таких як П.Гошкевич, С.Лебединський, І.Леванда, О.Новицький, Г.Сковорода. Проаналізовано їх просвітницький, науковий і педагогічний доробок з метою його творчого використання в модернізації сучасної освіти і виховання.
