Дисертація присвячена дослідженню пасторальності в поемі Едмунда Спенсера "Пастуший календар", яка є важливим компонентом загальної панорами англійського поетичного Ренесансу. Вперше у вітчизняному літературознавстві проаналізована не перекладена українською мовою поема одного з найвизначних єлизаветинських поетів. Аналіз поеми "Пастуший календар" крізь призму новітніх методологій ("пильного читання" (close reading), дослідницьких прийомів, розроблених у методологічній парадигмі рецептивної естетики, герменевтики та нового історизму) показав, що дисертант розширив загальні уявлення про розвиток англійської ренесансної пасторалістики та поглибив розуміння семантичної багатовимірності та художньої віртуозності спенсерового слова. Виявлено роль Е. Спенсера в інтелектуально-духовному континуумі англійського Ренесансу та визначене його місце в історії національної поетичної традиції.
