Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричному вивченню механізмів, закономірностей, структурно-динамічних показників та психолого-педагогічних умов аксіогенезу особистості студентів у процесі вищої професійної освіти.
Обгрунтовано концептуальні основи професійно-особистісного аксіогенезу майбутнього фахівця як неперервного процесу ціннісно-цільового трасцендування в контексті цілісного життєздійснення; розроблено функціонально-динамічну модель аксіогенезу особистості; виокремлено смислове переживання як екзистенційно-феноменологічну основу професійно-особистісного аксіогенезу в освітньому середовищі ВНЗ; емпірично виявлено структурно-динамічні особливості аксіогенезу особистості студентів у процесі здобуття вищої професійної освіти. Розроблено та апробовано психолого-педагогічну програму гармонізації аксіогенезу майбутніх фахівців, основою якої виступив освітній діалог як смислонасичена процесуально-цілісна форма активного навчання.
