Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню актуальної проблеми соціокультурної обумовленості формування моделей виховання дітей і молоді у Стародавньому Римі. Дисертація представляє собою комплексне історико-педагогічне дослідження виховання як соціокультурного феномену і соціально-педагогічного явища в логіці історичного розвитку римського суспільства античного періоду.
Автором розглянуто сучасні науково-концептуальні уявлення про виховання як соціокультурний феномен, здійснений аналіз історичної ретроспективи соціологізації виховання як педагогічної категорії, виявлені соціокультурні характеристики виховання як науково-педагогічної категорії, на основі чого поданЬ власну інтерпретацію Сутності виховання як соціокультурного феномену і наукЬвої. категорії. Визначення авторського теоретико-методологічні розуміння сутності виховання дозволило застосувати нетрадиційний алгоритм аналізу
еволюції виховання дітей і молоді у Стародавньому Римі. Виявлення соціокультурних детермінант у всіх сферах середо
