У дипломній роботі аналізується специфіка поетичної та прозової творчості С. Процюка у контексті літературного покоління 90-х років ХХ століття, його поетичного інструментарію й художнього світу в межах естетики постмодернізму. Розглядаються жанрово-стильові домінанти постмодерністських романів "Інфекція", "Тотем", "Жертвопринесення", "Руйнування ляльки", у яких виявляється експериментальний характер художнього слова й естетичних ідей митця.
Ключові слова : екзистенціалізм, експресіонізм, жанр, "Нова дегенерація", постмодернізм, роман, стиль.
