У дипломній роботі досліджується онімна лексика, зокрема функціональні особливості різних розрядів онімів у романі "Слуга з Добромиля" та розкрито функціональне навантаження і механізми дії власних назв у мові твору.
Зауважено, що найчастіше у романі вживаються антропоніми. На другому місці за частотністю стоять топоніми. У романі зафіксовано вигадані імена та імена історичних осіб.
Ключові слова : онімна лексика, літературна ономастика, антропонім, топонім, теонім, астіонім.
