У дисертації з'ясовано теоретико-методологічну сутність педагогічного самоаналізу і стан його розробки в психолого-педагогічній літературі. Обґрунтовано принципи (загальні, методологічні, організаційні), структуру та функції (загальні і специфічні) педагогічного самоаналізу як процесу. На основі конкретизованих критеріїв (ціннісно-мотиваційний, аналітико-когнітивний, процесуально-функціональний) визначено рівні готовності майбутніх учителів до самоаналітичної Діяльності.
Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін (розвиток у студентів позитивного ставлення до аналітичної діяльності на рівні рефлексії; формування системи дидактико-технологічних і самоаналітичних знань і вмінь у процесі вивчення спецкурсу "Технологія педагогічного самоаналізу"; забезпечення педагогічного супроводу самоаналітичної діяльності на рівні всіх компонентів навчально-виховного процесу; забезпечення науково обгрунтованого моніторингу результатів навчального процесу у контексті особистіших досягнень).
Ключові слова: педагогічний самоаналіз, готовність майбутнього вчителя, формування готовності, педагогічні умови формування готовності.
